Благовірний великий князь Олександр Невський, у схимі Олексій

Олександр Ярославич, народжений близько 1220 року, став князем Новгорода ще юнаком. 1240 року він розбив на Неві шведське військо, що й дало йому ім’я Невський. У квітні 1242 року він розбив рицарів Лівонського ордену на кризі Чудського озера. Його пам’ятають передусім за вміння вести стосунки з монгольською Золотою Ордою, хани якої затвердили його великим князем Володимирським 1252 року.

Він кілька разів їздив до Орди, щоб зменшити данину й вимоги до Русі. У дорозі додому з останньої подорожі він захворів, прийняв чернечий постриг з ім’ям Олексій і помер у Городці 14 листопада 1263 року (за старим стилем). Його поховали у Володимирі; Церква відзначає його спочинок 23 листопада. Його було канонізовано 1547 року.