Мученики Акиндин, Пигасій, Афтоній, Єлпідифор, Анемподист і ті, що з ними

Акиндин, Пигасій та Анемподист були таємними християнами при дворі перського царя Шапура під час гоніння, яке за традицією датується близько 341–345 років. Донощики викрили їх, і цар наказав їх бити, підвішувати над вогнем і опускати в казани з киплячим оловом, сіркою і смолою. За їхнім Житієм, вони лишилися неушкодженими, а храм Зевса обвалився, коли вони помолилися в ньому.

Афтоній, один із катів, заявив, що він християнин, і був обезголовлений. Знатного Єлпідифора так само засудили до меча, і близько семи тисяч людей, які повірили, як кажуть, загинули разом з ним. Акиндина, Пигасія та Анемподиста нарешті кинули в піч, разом, каже Житіє, з власною матір’ю царя й двадцятьма вісьмома воїнами. Римський мартиролог також зараховує їх до мучеників Персії.