Покликання апостолів Петра й Андрія

Дуччо · 1308–1311
Національна галерея мистецтва, Вашингтон

Дуччо ді Буонінсенья написав цю невелику дошку між 1308 і 1311 роками як частину «Маести» — величезного двобічного вівтаря для головного престолу Сієнського собору. Вона була на звороті, у ряду сцен із життя Ісуса; коли вівтар розібрали, сцени розійшлися світом.

Дуччо залишає лише те, що потрібно історії: скелю, човен, море і золоте небо. Ісус говорить із берега, Петро повертається до нього, а Андрій ще тримає повну сітку.

З тексту

Ісус іде берегом Галилейського моря (Від Матвія 4:18)

Двоє братів, Симон, що зветься Петром, і Андрій, закидають сітку в море (Від Матвія 4:18)

«Ідіть за мною, — промовив Ісус, — то зроблю вас ловцями людськими» (Від Матвія 4:19)

Задум художника

Золоте тло замість неба

Сітка, важка від риби, наче вони щойно зробили улов

Німби в Ісуса і братів

Деталі

Ісус

Босий на скелястому березі, простягає руку.

Петро

У синьому, підносить руку, повертаючись до Ісуса.

Андрій

У червоному, з довшою бородою, тримає сітку обома руками.

Сітка

Звисає через борт, повна риби.

Золото

Сусальне золото там, де мало б бути небо, стерте й подряпане часом.

Duccio di Buoninsegna, Sienese, c. 1255–1318/1319. National Gallery of Art, Washington (Samuel H. Kress Collection, 1939.1.141) · Tempera on panel · NGA Open Access: "Images of these works are available free of charge for any use, commercial or non-commercial, under Creative Commons Zero (CC0)." (NGA open data: published_images.csv openaccess = 1)