Святитель Симон, єпископ Владимирський, Суздальський, у Києві, у Ближніх печерах

Симон був ченцем Києво-Печерського монастиря, який 1214 року став єпископом Володимирським і Суздальським, тоді провідної кафедри північно-східної Русі. Його пам’ятають передусім як письменника: у листах до печерського ченця Полікарпа він зібрав розповіді про перших ченців монастиря, і вони стали ядром Києво-Печерського патерика.

В одному листі він писав, що охоче вважатиме себе пилом, потоптаним тими, хто проходить через монастир. Після дванадцяти років єпископства він помер 1226 року, і за його власним бажанням його тіло було покладено в печерах Київського монастиря.