Святитель Питирим, єпископ Тамбовський

Питирим народився 1644 чи 1645 року, ймовірно, у В’язьмі, і при хрещенні був названий Прокопієм. Він став ченцем, потім ігуменом Предтечівського монастиря у В’язьмі, а потім архімандритом. 1684 року його викликали до Москви, щоб висвятити єпископом Тамбовським, нової єпархії на південному кордоні Російської держави, поблизу степу, звідки нападали кримські татари. Його висвятили 15 лютого 1685 року.

Як єпископ він ставив церкви й доклав багато зусиль до будівництва собору в Тамбові, який після хвороби він перепроєктував на двоповерховий храм. Він помер 28 липня 1698 року і був похований у його боковому вівтарі св. Миколая. Один з життєписців називає його справжнім засновником Тамбовської Церкви.