Пророк Ілля (IX ст. до Р. Х.)

Ілля Тесвітянин був пророком північного Ізраїльського царства в дев’ятому столітті до Р. Х., за царювання царя Ахава та його цариці Єзавелі, які поширювали поклоніння Ваалові. Перша книга Царів розповідає, що він оголосив посуху, що викликав пророків Ваала на змагання на горі Кармил і що втік від гніву Єзавелі до гори Хорив, де почув «тихий голос». Він помазав Єлисея своїм наступником.

За Другою книгою Царів, Ілля не помер, як помирають інші: Єлисей бачив, як його підняло на небо у вихорі, з колісницею та вогняними кіньми. Його шанують в юдаїзмі, християнстві та ісламі, а Євангелія показують його з Мойсеєм під час Преображення Ісуса.