Рівноапостольний великий князь Володимир, у святому Хрещенні Василій

Володимир (бл. 958–1015) був онуком Ольги й сином Святослава. Він став князем Новгородським, а потім Київським, де спершу поставив поганське святилище зі статуєю Перуна. За «Повістю минулих літ», він розглядав релігії сусідніх народів і близько 988 року прийняв хрещення від Візантії, взявши ім’я Василій, і одружився з візантійською царівною Анною. Потім він наказав киянам охреститися в Дніпрі й звелів повалити ідолів.

Він будував церкви, засновував школи й прив’язав Русь до Візантійської Церкви. Він помер 15 липня 1015 року в Берестові поблизу Києва. Церква називає його «рівноапостольним».